Батьки-батькам
Поради від досвідчених батьків
У батьків із школою стосунки
нерідко бувають складні... Справедливим буде відмітити, що батьків турбує
широке коло питань. Причому, скільки батьків, стільки і питань може виникнути.
Гострих кутів – безліч:
·
знайомство з
класним керівником – незнайомою людиною («Як вона поставиться до мого
маленького? Чи добра вона? Зробила запис у щоденнику сину незаслужено! Чому
сьогодні не викликала до дошки? Вірш вивчили, а оцінка – 7, хоча малий сказав,
що розповів без помилки…»);
·
поява нових
фінансових витрат («Чи не багато ми придбали додаткової літератури? Куди батьківська трійка поділа 30 гривень?
Знову дах у школі ремонтуємо… Чому ми повинні міняти вікна?..»);
·
включення в
колектив батьків («Мені ніколи голову вгору підняти, а тут треба закупити
солодощі на свято в класі… Зараз подзвоню до Петренуськів та спитаю, чого їхній
син б’ється… »)
·
поява нових
видів контролю за дитиною («Знову перевіряти уроки… Я в школу віддав, нехай
виховують і навчають!.. Чого я повинна слідкувати за підготовкою уроків?»)
Можна продовжувати наводити
приклади і далі, але…
Але будь-хто з батьків розуміє:
роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не
кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох
соціальних інститутів – сім'ї та школи.
Школа не завжди
може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень
оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати
на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому,
то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі
школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для
конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи
нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..
Не вимагайте
від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. Спробуйте зрозуміти проблеми педагогів і
допоможіть їм. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза
школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними
для її особистості.
Учителі, як і
всі інші люди, різні. Не
узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на всіх педагогів. Напевне,
знайдуться ті, з ким ви знайдете спільну мову та розуміння.
При виникненні
неприємної ситуації, пов'язаної з
вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй
моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити
становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після
ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.
Приходячи до школи, обов'язково просіть
вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень
учителів. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію від вчителів і
однокласників про життя дитини і проаналізуйте її самостійно. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши
справжньої причини саме такої поведінки дитини.
Не приймайте
вчительську правоту або неправоту агресивно. Тим більше, не слід обговорювати з дитиною негативні якості (вчинки)
учителів. (Це не тільки руйнує авторитет вчителя, а й дає дитині можливість в
майбутньому маніпулювати Вами.) Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю
корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому і дитину.
Намагайтеся
регулярно приходити на батьківські збори, домовляйтесь про заміну на роботі, плануйте сімейні справи, домовтесь про
няню для молодших дітей. По можливості просіть класного керівника повідомити
порядок денний та тривалість зборів.
На самих зборах піднімайте
питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з
вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем.
Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після
загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться
нез'ясованими.
Подумайте, чим
саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може
статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати
консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти
школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними
програмами тощо.
Якщо у Вас
виникає почуття невдоволення – проясніть ситуацію. Говоріть! Спілкуйтесь з педагогом! І вже саме те, що Ви проговорює
проблему, допомагає усвідомити повніше її суть. Якщо Ви будете «тихо бубоніти
собі під ніс» або обговорювати дії вчителів «за парканом школи» - ситуація не
виправиться. Вона лише може ускладнитись за допомогою «сарафанного радіо».
Кожен вчитель зацікавлений у вирішенні проблемної ситуації з самого початку її
виникнення. Контакт і відвертість. Ось за яких умов конструктивне вирішення
питання забезпечено.
Ваша активна
участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину,
але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
І останнє. Для того, щоб навчити
дитину дотримуватись соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про
них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте,
будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями?
Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми,
користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо
ні – ви маєте час, щоби щось змінити.
Наука –
Школі
1. Якщо ви
бажаєте здоров’я своїм дітям,
необхідно перебудувати весь побут у сім ї на принципах здорового способу життя:
а) живіть у певному режиму праці
,відпочинку, харчування, а саме:вчасно лягайте
спати, харчуватись.
б). починайте день з посмішки та
фіззарядки.
в). облиште курити, вживати алкоголь при
дитині.
г). залишайте за порогом дому
роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим
самопочуттям. Бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається
поступове нагромадження стресової енергії, яка виснажує нервову систему,
порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції.
д). не ставайте рабами телевізора,
особливо в вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе
відновити нервову енергію, підвищити імунітет. Пам’ятайте ,що вигляд
хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших.
е). дуже добре, якщо ви захоплюєтесь
спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину.
є). пам’ятайте, що всі ваші звички - не
більш, як стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові
звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям
щастя повнокровного, здорового життя, дадуть комплекс нових відчуттів.
2. Якщо ви
бажаєте бачити вашу дитину працьовитою
(а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх ):
а). ніколи не позбавляйте своїх дітей
участі у сімейній праці. Це не тільки
виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї.
б). ніколи не говоріть погано про
наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен
обмежувати творчість і ініціативу.
в). ніколи не виносьте “сміття з хати”.
г). не поділяйте працю в сім’ї на
“жіночу” і “чоловічу”. У цьому запорука виховання почуття обов’язку відносно
будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.
3. Якщо ви
хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у
ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:
а). будьте витримані і спокійні у
родинному колі ,зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
б). приділяйте своїм дітям максимум
уваги у вільний від роботи час, співпереживайте разом з ними, створюйте
атмосферу абсолютної єдності інтересів у
сім’ї;
в). з підкресленою повагою ставтесь до
дружини (чоловіка), постійно підносячи культ жінки, матері (батька-глави сім’ї
,дозувальника) в очах своїх дітей.
Уникайте
суперечок, конфліктів, скандалів, навіть
критики в присутності дітей;
г). обов’язково проводьте сімейні свята
– це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності і радості!
4. Якщо ви
хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими. Особистостями ,
а). не шкодуйте часу, коштів для
спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми .Людина багата насамперед у
своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та
фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз!
б). знаходьте час читати самі і
залучайте у світ книжкової премудрості дітей .Діліться враженнями з дітьми.
в). цікавтесь успіхами дитини у
образотворчому мистецтві, хореографії, співах...
г). було б непогано, якщо у дитини з’явиться хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини
успадковується від батьків – тоді ваш син або донька – назавжди ваш друг і
спільник, а ви для них – високий авторитет.
5. Якщо ви НЕ
бажаєте бачити своїх дітей безпринципними, то:
ні в якому разі
не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством
на адресу своїх родичів, знайомих ,клієнтів, учителів. У дитини виникає
підсвідоме, а тому неймовірно стійке переконання, що світ складається з
обдурювачів і кретинів. Нігілізм і дворушництво увійдуть у плоть і кров ваших
дітей , і цього вони ніколи
не зможуть
приховати і будуть позбавлені любові і підтримки оточення, бо набудуть слави
жовчних і неприємних людей, а у підсумку людей нещасних.
Звичайно, ілюзії небезпечні, однак
зневіра у людях страшніше, бо ілюзії нас
підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини.
Особливо неприпустиме розвінчування
учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошому. Якщо
батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя , дитина робитиме протилежні
висновки навіть з того, що є правильним з усіх точок зору.
6. Якщо ви
бажаєте, щоб ваша дитина зростала милосердною,
приділяйте
максимум уваги і поваги до власних батьків, особливо під час їх хвороб і
слабкості не залишати їх без турботи і допомоги, прикрашати їхню самітність
своєю присутністю, ласкою . Робіть це разом з дітьми .
Таким чином, вся система виховання в сім’ї
повинна будуватись лише за двома
принципами:
1. Ваш власний стиль і поведінка повинні
відповідати вашому ідеалу у вихованні.
2. Рівень розвитку розуму і душі дитини
відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечити створенням відповідних умов,
за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість, порівняну
з цим ідеалом.
Успіху вам !
Наука –
Школі
